Калейдоскоп настроїв «В осінньому часі»

За екватором осені приходить час переживання справжнього й бажання тепла. В ритмі танцюючого листя, довгих вечорів і осінніх настроїв народжується те, що довго визрівало в метушні довгих сонячних днів.

Літературно-художній журнал "Дніпро" та Студентське братство УКУ провели вже традиційний затишний вечір в компанії кльових людей, добрих віршів і гарної музики. З лютого студбратство та «Дніпро» встигли провести разом великі й маленькі зустрічі, гумористичні вечори й навіть природники: «Любов і трішки перцю» до Дня закоханих, «Весняне рандеву» за участю поетів з Києва, Рівного, Івано-Франківська, Тернополя й Львівщини, гумористичний вечір з театральною постановкою «Шпаківня», літературний придодник «Літні настрої» та вересневий «Грибний дощ», що був особливо багатим на музичні виступи. Мистецький вечір «В осінньому часі» став шостою зустріччю зі старими й новими приятелями – авторами й поціновувачами поезії, прози та авторської пісні – згуртувавши творчий люд під дахом колегіуму УКУ ввечері 30 жовтня.

Морозна погода останніх днів жовтня контрастувала з теплом і затишком всередині, пориви холодного, майже зимового вітру – з яскравими посмішками й лірично-меланхолійними настроями, що змінювали один одного, ніби візерунки з кольорових скелець в дитячому калейдоскопі.

Сміх Темряви (Павло Щепан) читав свіженьку коротку прозу власного авторства, філософську й не позбавлену гумору. Своїми мрійливими, легкими й глибокими поетичними емоціями ніжності та смутку поділилися Вікторія Кухарук, Яна Янчевська, Оленятко Строганова, Юлія Марищук. Гостра й провокаційна творчість Олі Зеліско розбурхала настрій перченими віршами.

Дотепний та веселий улюбленець публіки Андрійко Warjat нарешті повернувся до Львова після довгих блукань стежками Лівобережжя й потішив своїми новими перлами, точніше, «перлинками» – короткими віршами, серед яких найекзотичнішими були переробки текстів українських пісень в японському стилі.

Музичною складовою зустрічі стали виступи талановитого й харизматичного Ігоря Полякова, що виконував власні ліричні й веселі пісні.

А по завершенні виступів гості й учасники продовжили вечір в розмовах за теплим чаєм з ласощами й співами всього, що спадало на думку: від Руслани та народних пісень до «Тостера» й «Братів Гадюкіних». Але що б не співали – контраст погоди й атмосфери всередині залишався однаково яскравим. Зігрівшись чаєм, мистецтвом і товариством, вже не так холодно було повертатися додому холодного жовтневого вечора.