Коментарі

     
 
 
 
 
 
orynka 
оринка 16 сiчня 2010  «Наше Різдво» у Львові: свято музики та гламуру

Боженко, знаєш, Ти якось ніби й виглядала одним із найцікавіших львівських дописувачів-культурників... Але зараз так цікаво накакала в коментах до теплого репортажика про концерт, котрий організовувався рік: обдумувався сценарій, запрошувалися люди, задіюввалися інстанції, гроші тощо. Люди організовували це, недоїдаючи, недосипючи, сварячись з сім`ями, бо такий Різдв`ниий концертний ентузіазм приносить багато клопоту і аж ніяк не прибутки, а то ще й витрати (питай в Боді Логвиненка про Антонич-Фест). Ти так постаралася зі своїми какусиками, що тепер Твоє: "..я просто надто довго в львівській культурній журналістиці.." звучить як "я молода снобка з тривалим досвідом обсирання культурницьких подій у Львові"
Інша була б справа, якби Ти багато років ідеально організовувала шикарні фести і культурницькі акції, потім відсунулася від тої справи, сиділа збоку, дивилася на інших і писала: "фігню ви, хлопці робите... я робила краще..." А так, це в Тебе називається не культурницька журналістика, а юнацький бездосвідний обсиральний максималізм.
Звук в Опері був суперовий. "Кому Вниз" зазвучали сильним підйомним початковим акордом. "Дивні" просто неповторні у своєму меланхолійному звучанні. Про "Дударик" і говорити нічого – перфектно! Класичний спів і музика – аналогічно. Сашко Положинський – веселий позитивчик. Остап Ступка – нездара, що й треба було довести – як у шкільному вертепі. Тарас Чубай – добрий організатор, незмінний просовувач в люди поезії Костя Москальця. Піккардійці – барвоголосі, а їхній Славко, як завше, милий.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
previosСторінки: 72123...323334353637...707172next
← Ctrl         Ctrl →