
воно не у віках забуте, а в наших душах
хоча в душі часом важче знайти те, що шукаєш. навіть не часом, а завжди. але в тому й полягає щастя
воно треба людям. і вони його шукають.
але воно забуте у віках. а так просто не згадаєш...
так, тільки ми не забули істинне. нам запропонували заміну і помахали перед носом "морквинкою", ми й побігли за нею. люди обирають уявне "щастя", котре полягає в бездумному біганні за морквиною. навіщо комусь таке складне щастя, яке вимагає зусиль над собою, самовдосконалення, роздумів? морквину перед носом, або морквину в зад – біжи і будь щасливим
ну :) я це зрозумів. але нам дали гроші, і сказали що це нове щастя. і ми забули істине :)
неуважно читаєш :)
про те, що щастя – в нашій голові, а не в грошах, будинках, посадах і тд і тп
:) Не знаю... може шоб хтось міг заробити.
в принципі, щастя зі мною. його інколи дуже важко носити, воно стає тягарем. але втримувати щастя необхідно. бо для чого ж інакше жити?
ми не щастя своє продали, ми продали себе, а щастя залишилося самотнім
традиції, культура – це сильна штука, але сьогодні ми вже маємо їх не у тому вигляді, в якому вони були первинно.
чудові слова