
Согласен полностью с данным пояснением)
Альмодовара подарував своїм ностальгійність, а решті – мелодраму. Янус)
Виходить, що я належу до обмеженого кола знавців :) Мені подобаються такі часові петлі.
автоцитування досить популярна тема в постмодернізмі, і, як правило, тішить не стільки глядача, скільки самого автора, ну і обмежене коло знавців чи фанів. про автобіографічність, я ж так розумію, не йдеться, і за основу фільму можна було б взяти будь-який інший. В результаті маємо альтернативну реальність особистого життя.
Ні, Кармен Маура зіграла якраз ту роль, яку тут виконує Пенелопа.
А що ти маєш на увазі під "обидві версії"? Є тільки один фільм із такою назвою, а у "Обіймах" просто імітація зйомок цього фільму :)
ще не бачила цього фільму, але планую подивитися
Альмодовар таки ще не дружив з Пенелопою, тут нема нічого дивного, якщо врахувати, що тій у 1988-му було всього 14 років й вона була ще далекою від кіно :)))
В "Поверненні" Кармен Маура зіграла роль матері Пенелопиної героїні, теж дуже яскрава акторка
треба буде глянути обидві версії "Жінок на межі..."
так, можливо фільм і не вражає як "Повернення" чи "Все про мою матір", в тих фільмах Альмодовар – нестримний шаленець, а "Розімкнуті обійми" – то робота Альмодовара постарілого, який оглядається на свій шлях у мистецтві. можливо, у фільмі він втратив захопленності, але додав врівноваженого аналізу
як на мене, гарно подано
http://www.imdb.com/title/tt00 95675/ – ось той фільм.
Між іншим, багато хто, мабуть, навіть не підозрює, але той фільм, в якому по сюжету знімається головна героїня, – це "Жінки на межі нервового зриву", фільм Альмодовара ще 1988-го року. Цікаво він використав чисто комп'ютерне поняття повторне використання :))
Але в оригінальному фільмі Пенелопа не знімалась(на її місці була Кармен Маура), певно, тоді Альмодовар ще не дружив із нею, як зараз.
вс фільми про це: почуття любові, страху, підозри, зневаги, ненависті... про що ж ще знімати, як не про почуття?
я ж не аналізую не те ПРО ЩО фільм, а як це подано
кожен бачить чуттєвість по-своєму
чуттєвість – то власне і є почуття, а що тут не казати, фільм таки про почуття
пффффф. чуттєвості тут вже ж точно немає. кривляння, істерикиі гримаси замішані на далеких для більшості людей проблемах: кінематограф, меценати, трах за розрахунком
навіть дуже кльово :)
може й цікавіше...
мені здається, Альмодовар оглядався на власне ставлення до кіно, його фільми цінні не цікавістю (якої повно і в голлівудських фільмах), а особливою чуттєвістю, передати яку не кожен в змозі
н я те саме здаэться сказав.
вищезгаданы теми піднімались не одноразово і часом значно цікавіше
і про пафосність: без неї, можливо, не передали б того духу вічної любові до мистецтва, бо вічність рано чи пізно обростає пафосністю...
це моя думка :)
у фільмі дві основні лінії: любов (кохання, пристрасть) людини до людини, яка стирається, деформується, руйнується під впливом обставин (але все ж живе у минулому, у спогадах), і любов до мистецтва, яка живе в серці попри всі життєві катаклізми
як казали древні, Ars longa, vita brevis est :)))
я не планувала розбирати кіно "по кісточках", хотілося лише описати враження після побаченого
а враження – це не тільки сам фільм, а й головна акторка, й режисер, й все, що з ним пов"язане
дубляж, до речі, також :)
бувало, зовсім змінювала враження про фільм, подивившись версію з іншим дубляжем. це ж як поезію перекладати – виходить щоразу щось нове й несподіване :)
це не мелодрама, не погоджуюсь
так, любовна лінія трохи пафосна, може, не така чиста як декому хотілося б :)
але – історія більше схожа на реальну, в житті чиста ідеальна любов є раритетом... це історія про взаємну пристрасть Матео і Лени, і я особисто не помітила палкої любові старого Гаррі Кейна до Магдалени, швидше його жаль за минулим
тим більше людські почуття і переживання у фільмі навмисне резонують з любов"ю і шаною до мистецтва
ага, підтримую повністю! :)
кльово!
фільм привабливий не картинкою, в першу чергу, а почуттями і відчуттями
Хотя не считаю фильм шедевром, но твоя точка зрения очень близка) Возможно переведу свою рецензию и выложу на Сумно))