І все ж є в ній якась таємниця... і досить інфернальна.

Купа людей (Кіплінґ, Тютчєв, Ніколай Островський, Лєбєдєв-Кумач, Фадєєв Сімонов, Маяковський, можливо, Ейзенштейн) були достатньо щірими, щоб не втратити натхнення на цій темі, але ж... художність Ріфеншталь яскравіша.

значить, вона таки в ту ідеологію вірила
бо коли твориш "на замовлення" не відчуваєш того, тому й у художності втрачаєш. виходить або штучно, або пафосно, або штучно-пафосно.

а її пропаганду стільки років вважають геніальною. щось в тому є...

еге, щастить декому )))

Вона ніколи не виглядала на свій вік.

таки так ))
мабуть, тому й життя не набридає )

дякую, бо я теж зовсім не розумію )))

"...за океаном... ООН..."
Як на мене, топік дещо про інше.

Так, Таня часом буває несподівано різкою.
Всі ми буваємо е-ее... різними.)

Не понимаешь, почему Она сказала, что прожила счастливую жизнь?
Юля, когда ты доживёшь до таких лет как (бай тебе Бог и больше!)Лені Ріфеншталь, то м.б. поймёшь, что счастье только тогда счастье, когда оно ...ЧЕЛОВЕЧЕСКОЕ, а не народное, коммунистическое, еврейское, творческое и тому подобное! Всё ещё не понимаешь почему? Да потому, маленькая глупенькая девочка Юля, что искусство - для человека, а не человек для искусства! Потому, что Человек - юбер алес, а все остальное, как говорили в поющей эскадрильи - проходящее!
И ещё: все советские актрисы и актёры и театра и кино, и писатели, и поэты и прочие люди творческого труда в своё время в очередь стояли и за сталинской премией и сталинской лаской! А как вдохновлено воспевали коммунистические победы михалковы и утесовы, мордасовы и пахмутовы, кобзоны и табачники …их теперь, что, тоже «безумовно, не можна виправдати…але пробачити можна завжди»…Логика у вас, Юля, какая-то коммунистическая! У Брежневу вам было бы уютно, у Гитлера – нет!

Начнём с конца:
«Таких, як Лені Ріфеншталь, безумовно, не можна виправдати. Але пробачити можна завжди. І прощення – це справа навіть не суспільства. Це особиста справа кожного з нас».
А потом – с середины:
«Сьогодні до пропаганди ідеології зла причетні тисячі митців у всьому світі, з кадрів і сторінок чиїх нас закликають (відкрито чи замасковано) до наркотиків, пиятики, жорстокості, брехні, порочності, вбивств. Чи проклинаємо ми їх? Чи накладає суспільство табу на такі твори? Ні, бо одним це шалені прибутки, іншим – огидне задоволення».
И, наконец, с начала:

«І лише на столітній ювілей у 2002 році … їй дозволяють випустити у світ фільм «Підводні враження» про життя підводного світу».
А теперь – выводы:
1. Ріфеншталь – мёртвая львица мёртвого льва, поэтому её можно безбоязненно хулить и кусать любому шакалу.
2. Гитлер – зло и зло наказанное! А как быть с современным Злом на счету которого миллионократно больше смертей, слёз, горя? А как быть с теми «тисячами митців у всьому світі», для которых воспевание того Зла – «одним це шалені прибутки, іншим – огидне задоволення»?
3. А как же быть с толерантностью, с политкорректностью, с расовой и национальной терпимостью? Почему уроки педофилии, садомазохизма и техники гомосексуализма мы собираемся учить наших детей в школах, а истории и философии фашизма – нет? А было время – вся Европа и ещё полмира заигрывало с А.И.Гитлером.
Вывод: Чья бы мычала, а пани Юлія Марищук лучше бы помолчала! А нет терпения, черкани пару слов о Хиросиме и Нагасаки, о ГУЛАГ-е и Грозном, о сожжённом напалмом Вьетнаме и о тюряге в Гуантанамо, о Багдаде и о Белграде. Да просто, напиши о мировом кидалове под названием «мировой кризис»! Во клёво будет погомонить на форуме.

спершу стала фотографом, а дайвером - вже після сімдтесяти (!)
уявляєте собі в нас таких бадьорих бабусь? :)